top of page

Новини

21 вересня 2021

Лекція на тему «Добрі чесноти в антикорупційному механізмі правового регулювання суспільних відносин» (О. Тупахіна, О. Макаренков)

Визначено, що аксіологічний методологічний підхід актуальний під час визначення поняття «доброчесність», розкриття складових духовності й правової культури публічного службовця, правових принципів публічного адміністрування, співвідношення приватного інтересу з публічним інтересом, концептуальне значення для правопорядку й протидії корупції підтримання їхнього балансу тощо. Когнітивний потенціал цього підходу і суттєва увага, що приділена структурно-функціональному, синергетичному та низці інших загальнонаукових методів, зокрема допомагає ґрунтовно розкрити антикорупційні механізми. У зв’язку з цим, самостійне чи допоміжне значення, місце аксіології права у методологічній основі дисертації відносно інших методів/підходів наукового пізнання предмету вивчення вимагає уточнення.

Важливо, що в частині унікальності ролі суддів у процесах верифікації актуальності, доцільності й ефективності антикорупційних норм під час здійснення правосуддя у корупційних справах, значення професійності, верховенства права та інших правових принципів під час такого оцінювання, необхідно, враховуючи предмет навчального курсу, здійснювати визначення правил як самодостатності публічної адміністрації під час створення і/або застосування законодавчих норм із запобігання корупції, так й взаємодії публічної адміністрації з судом у неюрисдикційних провадженнях, поза межами судових процедур, з метою вироблення спільного бачення (єдності внутрішнього переконання) відносно слушності формулювання правозастосовних актів та інших документів (довідок, висновків тощо) в сфері антикорупційного правозастосування. Цей напрям спершу слід сприймати швидше на концептуальному рівні, не менш важливому, проте далі вимагається ґрунтовніша деталізація механізмів попередження по суті неефективної діяльності з оформлення матеріалів корупційних справ, які після їхньої оцінки судом завершуються закриттям справи за відсутності складу правопорушення, малозначністю тощо.

 

07 вересня 2021

Лекція про процесуально-правові елементи у механізмі протидії корупції (проф. Т. Коломоєць)

Розкрито питання кримінально-процесіальної роботи з попередження корупційних злочинів, їхнього розслідування. На прикладах, Республіки Франція проаналізований механізм взаємодії прокурорів вищого та нижчого рівня, принцип невтручання у вирішення конкретних справ, апеляційний прокурор видає лише загальні вказівки щодо стандартизації практики та здійснення обмеженого контролю за законністю, але не доцільності; обговорено питання роботи Бюро з серйозними шахрайствами (SFO) у Великобританії,

В порядку дискусії магістри обговорили систему цінностей правоохоронців-антикорупціонерів, включаючи помірність, особисту стриманість та орієнтацію на соціальний розвиток задля загального блага; соціальний захист та адекватну заробітну плату; економічний розвиток суспільства; існування надійних законодавчих, судових та адміністративних структур (прозора система оподаткування, пільгове ставлення до малого та середнього бізнесу тощо), які ретельно контролюють та запобігають випадкам зловживань; змістовна участь жінок у прийнятті політичних рішень; залучення громадськості до розслідування корупції, низька толерантність до хабарництва, отримання подарунків, пільг та пільг.

 

22 червня 2021

Робоча зустріч команди проекту 611790-EPP-1-2019-1-UA-EPPJMO-MODULE ГУ № 2019-1876/001-001  

Визначено результати виконання проекту та затверджено підготовлений координатором звіт для МОНУ про хід його виконання. Заслухано доповіді виконавців проекту про реалізовані ними завдання проекту та напрями апробації цих результатів у наукових статтях, що плануються розробити впродовж липня-серпня 2021 р.

 

17 червня 2021

Доповідь на науково-технічній раді ЗНУ координатора проекту про аксіологічні основи виконання проекту 611790-EPP-1-2019-1-UA-EPPJMO-MODULE ГУ № 2019-1876/001-001, тема «Антропологічні й соціологічні основи формування правових ідей, уявлень і переконань про доброчесність»

Розвиток сучасних націй безпосередньо залежить від ефективності управління наявними у них людськими та іншими ресурсами, заради повноцінної реалізації прав людини та перетворення на правову реальність інших загальнолюдських цінностей. Ефективне публічне адміністрування являє собою здійснення державної влади відповідно до юридичних процесуальних норм і принципу верховенства права, що включає повагу прав людини та основних свобод як наслідок вияву високої правової культури публічних службовців. Й воно неможливе без максимального вияву на практиці тих природних унікальних здібностей, якими наділено кожного, у т. ч. будь-кого з посадових осіб органів публічної адміністрації. Розкриваючи себе як особистість на публічній посаді, вони фактично здійснюють передбачені законом повноваження, чим задовольняють публічний інтерес. Навпаки, діючи всупереч природі права та своїм чеснотам, у т. ч. прагнучи задовольнити свої інтереси за рахунок суспільства, публічний службовець втрачає свою ефективність, шкодить оточуючим й стратегічно сам собі. 

Виконання функцій публічною адміністрацією відображає її соціальну роль, зокрема коефіцієнт детермінації соціального розвитку на підставі перманентного і повсюдного забезпечення загальнолюдських цінностей. Як і у випадку з судовою владою, первинною вимогою до діяльності інших гілок державної влади в умовах побудови відкритого суспільства є доброчесність, неухильне дотримання загальноправових принципів – верховенства права, справедливості, рівноправності, свободи дій людини і недоторканності, відкритості для виконання будь-яких прогресивних ідей тощо. Неправомірне збагачення та інші види корупції, у першу чергу, знижують рівень довіри громадськості до бюрократії, громадяни починають поширювати практики вирішення своїх життєвих питань поза межами законодавчих правових процедур, правопорядок порушується.

 

15 червня 2021

Доповідь атестаційній комісії МОНУ про хід виконання проекту 611790-EPP-1-2019-1-UA-EPPJMO-MODULE ГУ № 2019-1876/001-001 для підготовки аспірантів на юридичному факультеті ЗНУ.

Координатора проекту О. Макаренков надав звіти про розміри витрат на цілі проекту, їхній фінансовий облік; хід виконання завдань проекту (substantial relevant outputs & outcomes), впровадження (implementation) та поширення результатів проекту (dissemination activities), завантаження матеріалів на призначену для цього е-платформу (Erasmus+ Pj Results) для доступу зацікавлених осіб. Резальтати виконання проекту були визначні належними.

 

18-19 травня 2021

«Шляхи впровадження європейських стандартів доброчесності в Запорізькій області» круглий стіл.

Захід, відповідно до програми та збірника виступів, в межах проекту 611790-EPP-1-2019-1-UA-EPPJMO-MODULE ГУ № 2019-1876/001-001 за наслідками якого встановлено, що нині спостерігається тенденція до збільшення ролі системи правових гарантій людської свободи і прав соціальних спільнот, які є пріоритетним інститутом у системі публічного адміністрування, виступають одним з ключових елементів правової системи та держави. Серед таких гарантій права на вільне від корупції суспільство та державу, доброчесність правових відносин, зокрема в частині справедливого розподілу матеріальних і духовних благ тощо. У цьому зв’язку максимально ефективну та результативну реалізацію положень Закону України «Про запобігання корупції» важко переоцінити. Більше цього, антикорупційні трансформації органів публічної адміністрації у відкритому суспільстві, які досліджують вчені, актуальні для усіх країн, що демонструють перманентний соціальний прогрес.

Перетворення правової системи, що спрямовані на попередження й припинення корупційної поведінки у професійній діяльності виборних і призначуваних посадових осіб органів публічної адміністрації, відбуваються в межах вже усталених правових інститутів конфлікту інтересів; суміщення роботи в органах публічної влади з підприємницькою діяльністю; фінансового контролю; подарунків; неправомірного збагачення; підкупу публічних службовців, а також здійснення тиску на них або на підприємців, з метою ухвалення потрібних для задоволення приватного інтересу рішень або переходу права власності на активи до іншої особи; незаконне лобіювання інтересів окремих осіб або бізнес-структур; інше використання своїх публічно-правових повноважень в особистих інтересах.

 

11 травня 2021

Круглий стіл з аспірантами на тему «Правова інституціоналізація антикорупційних трансформацій органів публічної адміністрації у Європі»

В межах проекту 611790-EPP-1-2019-1-UA-EPPJMO-MODULE ГУ № 2019-1876/001-001 визначено, що професійне самовираження посадових осіб публічної адміністрації й спрямування енергії їхніх природних талантів задля задоволення публічного інтересу – суть доброчесності, розкриття людських чеснот у предметі адміністративного права та суміжних йому правових наук. Відповідно правова доктрина корелює з наявним запитом політико-правової дійсності й відображає результати концентрації зусиль вчених-правників, спрямованих на розкриття основ та прикладних компонентів механізмів впровадження концепту «доброчесність» у практичну роботу публічної адміністрації. Антикорупційні правові приписи для виконавчої гілки державної влади, які ґрунтуються на загальнолюдських цінностях та гарантують їх, нагально вимагають наукового обґрунтування відповідних правових трансформацій в межах адміністративно-правової доктрини.

Водночас антикорупційні перетворення відбуваються в Україні досить повільно, враховуючи регулярні критичні оцінки з боку експертів від ключових міжнародних партнерів нашої держави, а також рейтинги за відповідними параметрами (CPI, 1998 р. – 2,8 бали з 10-ти можливих, у 2020 р. – 3,3, з поправкою на зростаючу кількість держав, які оцінюються у рейтингу; RLI, індекс верховенства права 2020 – 0.51 бали / 72 місце Республіка Білорусь – 0.51 / 68, Індія –  0.51 / 69,  Буркіна-Фасо – 0.51 / 70,  Сербія – 0.50 / 75; HDI, індекс людського розвитку – Гренада, Мексика, Сент Кітс і Невіс, Україна – 0,779 балів / 74 місце). У цьому зв’язку пропонований навчальний курс актуальний. Знання про продуктивне поєднання діяльності публічної адміністрації з ініціативами громадянського суспільства у сфері протидії корупції, правові основи механізмів такої взаємодії потенційно спроможні надати додатковий імпульс для антикорупційних трансформацій. Більше цього, громадськість пильнує та заохочує політичну підзвітність, підтримку довіри та взаємодії між громадянами. Її діяльність зумовлює мультиплікаційний ефект від зусиль з протидії корупції, оскільки  вона різноманітна, вільна й масова; формує варіативний ряд колективних утворень залежно від зумовлюючих факторів їхньої антропологічної природи; здебільшого виключає задоволення потреб приватного характеру за рахунок публічного інтересу. Сукупно, за інших рівних умов перебігу правових відносин у державі, антикорупційні зміни набувають сталого характеру у мінливому суспільстві, його політико-правова система відтворює практики доброчесної комунікації громадян з публічною адміністрацією, тобто вони стають інституалізованими, незалежними від вад й детермінованої ним волі окремих публічних службовців.

 

20 квітня 2021

Лекція магістрам-правникам «Довгострокові тенденції вдосконалення антикорупційних заходів у країнах Європейського Союзу» (проф. С. М. Кушнір)

Слухачі розглянули матеріал про роботу країн Європи зі створення окремих систем законів та органів боротьби з корупцією. Ще в другій половині XX століття деякі країни-члени ЄС зрозуміли, що з глобалізацією економіки масштаби корупції та торгівлі впливом зростають, а разом з тим і більш сучасними та організованими методи їх реалізації. Звичайним слідчим та оперативним особам стає дедалі важче виявити та протидіяти корупції, включаючи злочини з білими комірами, фінансові та податкові шахрайства, торгівлю впливом, зловживання владою тощо. Ці злочини потребують спеціалізованого підходу та серйозних знань у різних галузях - фінансах, податкових системах, корпоративної організації та навіть макроекономіці та міжнародному праві та торгівлі. Заходи кримінального законодавства спрямовані на розслідування самих корупційних злочинів та пред'явлення звинувачення в суді.

Ще в 1973 році в Данії була створена прокуратура тяжких економічних злочинів. В рамках поглибленої судової реформи в Бельгії в 1998-2001 роках було створено Центральне антикорупційне бюро, яке складалося з понад 80 слідчих, фінансових та технічних експертів. Юрисдикція цього органу є національною. У Бельгії також є спеціалізоване антикорупційне бюро, яке виконує слідчі функції, є частиною федеральної "судової поліції" (слідства). В Іспанії є спеціалізовані органи з прокурорськими функціями - Спеціалізована прокуратура боротьби з корупцією та організованою злочинністю. Румунська антикорупційна прокуратура запозичена з іспанської та австрійської моделей Румунія має Національне антикорупційне управління / директорат, що входить до складу прокуратури. Норвегія створила Національний орган з розслідування та переслідування економічної та екологічної злочинності).

Резюмовано, що чи буде спеціалізований орган в судовій владі - в органах прокуратури, або в органах виконавчої влади - в Міністерстві внутрішніх справ або Міністерстві юстиції, залежить від специфіки правової системи відповідної країни. Слід обирати таку форму інституції, яка забезпечила б найсерйознішу оперативну самостійність та незалежність слідчих, прокурорів та суддів від політичного впливу.

 

06 квітня 2021

Система взаємозв’язків корумпованих економічних відносин, лекція для магістрів (проф. С. О. Кушнір)

Разом зі студентами лектор обговорили основні економічні характеристики корупційної поведінки, що являє собою форму, а не зміст економічних обмінів; корупція, яка відіграє роль дисфункції економічного інституту; ендогенність як недоброчесну енергію, яка виникає всередині господарських відносин надр суспільства (свідомості його членів) й виявляє системні зв’язки; інституційність економічної корупції, що являє собою цілісний механізм правил про форму, зміст діянь, учасників, їхні способи (методи, засоби тощо) діянь тощо.

Підсумовано, що проблеми соціально-економічного розвитку сучасного суспільства тісно пов'язані з якістю інституціонального середовища і ефективністю державної політики. В даний час доведено, що країни з більш низьким рівнем корупції, як негативної системної характеристикою інституціонального середовища, в середньому розвиваються швидше тих країн, в яких корупція отримала більш широке поширення. Корумповані інститути спотворюють координацію економічних суб'єктів, порушують легальні механізми специфікації і захисту прав власності, знижують рівень суспільної довіри до влади, бізнесу і всередині себе. Державна політика в умовах корупції не здатна ефективно ставити і досягати суспільно-значимі цілі в силу існування стійких механізмів реалізації інших приватних або вузькогрупових інтересів.

 

30 березня 2021

Наукова верифікація матеріалу навчального курсу зусиллями аспірантів.

Окрім результатів освітньої роботи з цільовою аудиторією, за проектом (Підрозділи F.2.3. Specific Activity: RESEARCH F.2.4. Specific Activity: EVENTS) 611790-EPP-1-2019-1-UA-EPPJMO-MODULE ГУ № 2019-1876/001-001, команда проекту окреслила, що передбачається:

Верифікація матеріалу курсу у дисертаційних роботах аспірантів з антикорупційної тематики 2021-2022 років «Адміністративно-правове регулювання трансформації Національного агентства з питань запобігання корупції» та інші; круглий стіл «Шляхи впровадження європейських стандартів доброчесності публічної влади у Запорізькій області» в межах Щорічної міжнародної науково-практичної конференції «Запорізькі правові читання» (м. Запоріжжя), 18 травня 2021 року на юридичному факультеті ЗНУ; наукові статті за темами про способи реформування антикорупційного законодавства України відповідно до європейських стандартів (проф. Т. О. Коломоєць) й ефективність використання моделей європейських правових механізмів для боротьби з корупцією в Україні (доц. О. Л. Макаренков), а також інші наукові доробки виконавців проекту. Підсумкова конференція про антикорупційні заходи на публічній службі: порівняльно-правовий аналіз досвіду країн Східної та Західної Європи дозволить завершити корегування змісту основних ідей курсу.

Підсумовано також, що мультиплікація результатів в сфері наукових досліджень: проект став одним з результатів науково-дослідної роботи  0117U007203 «Забезпечення ефективності та результативності реалізації положень Закону України «Про запобігання корупції»: науково-методичне обґрунтування (2017-2019); частиною 0120U102041 «Інституціоналізація антикорупційних трансформацій законодавства і практики його застосування у сфері публічно-правових відносин України»; предметом для спільних наукових розробок, відповідно до договорів про наукове та педагогічне співробітництво, і/або проектних заявок на грантове фінансування з університетами Республіки Польща, Республіки Словаччина, Румунії, Республіки Молдова, Республіки Туреччини та інших. Наприклад, реалізованого Інститутом права, управління та економіки Педагогічного Ун-ту у м. Кракові проекту «Конвергенція публічної адміністрації в державах-учасницях ЄС».

 

16 березня 2021

Продовження освітніх антикорупційних тренінгів для публічних службовців та магістрів юридичного факультету

Визначено мультиплікацію результатів реалізації проекту 611790-EPP-1-2019-1-UA-EPPJMO-MODULE ГУ № 2019-1876/001-001 в сфері вищої освіти у вигляді використання його матеріалів для нових навчальних курсів (наприклад, «Європейська система захисту прав людини», «Верховенство права», «Етико-правові стандарти у діяльності правника» та інші) та поєднання з наявними навчальними курсами (наприклад, «Судові і правоохоронні органи в умовах реформування», «Міжнародний захист прав людини»).  

 

26 лютого 2021

Робоча зустріч команди проекту

Заслухано й обговорено доповіді виконавців. Визначено зміст напрямів подальшого виконання проекту, зокрема: За проектною заявкою (part D – Characteristics and relevance), автори курсу формулюють та оновлюють положення навчального курсу, відповідно до конструктивних якостей правових традицій та інших життєтворчих компонентів правової системи України, органічно поєднаних з відповідними  європейськими цінностями, що забезпечують відкритість громадянського суспільства для своєчасного впровадження у правову реальність спрямованих на соціальний поступ рішень (діянь) й, власне, самий цей поступ. Для цього використовується методологічний інструментарій аксіології права як основного підходу до дослідження предмету, так і як складової частини системи методів наукового пізнання синергетики та юридичної компаративістики.

 

09 лютого 2021

Круглий стіл за участі магістрів та аспірантів юридичного факультету ЗНУ в межах проекту 611790-EPP-1-2019-1-UA-EPPJMO-MODULE ГУ № 2019-1876/001-001  на тему «Корупційні транскордонні проблеми у межах ЄС»

За наслідками заходу ухвалено резолюцію про наступне:

  • формулювання змісту правових механізмів, які спроможні нейтралізувати проблему корупції, відбувається за результатами осмислення інших сфер суспільних відносин;

  • корупційні ризики характерні для різних сфер суспільних відносин, а саме: приватний інтерес, що домінує над публічним інтересом у корупційних практиках, характерний для усіх вимірів публічного адміністрування і/або економічних відносин (особливо сфери публічних бюджетів/фондів, податків, фінансів), а також для сфер оборони нації, охорони правопорядку, обігу інформації, культури тощо;

  • ступінь корупційних ризиків повинен корелювати зі ступенем вигадливості (складності) пропонованих для його усунення правових механізмів (норм), які, свою чергу, повинні відповідати цінностями та іншим компонентам політико-правової системи, де вони застосовуються; вимагають уніфікації спільні зусилля держав, що спрямовані на протидію корупції та інш.

25 січня 2021

Робоча зустріч команди проекту

Визначено доктринальні й законодавчі новації лекційного матеріалу навчального курсу проекту 611790-EPP-1-2019-1-UA-EPPJMO-MODULE ГУ № 2019-1876/001-001. Виконавці проекту окреслили актуальність їхнього впровадження, зумовлену синергією інтеграційних намірів (інтенцій) України до ЄС, взаємозв’язків економічних показників розвитку Української нації з правовими нормами та доброчесними практиками їхнього застосування публічною владою, а також пошуку правової моделі оптимального поєднання матеріального й духовного у світогляді громадян України, зокрема його правового виміру.

 

21 грудня 2020

Команда проекту узагальнила результати роботи за 2020 рік

Доповідь координатора про хід виконання проекту була обговорена усіма членами його команди. Затверджено річний звіт за проектом для МОНУ. Визначено план заходів з реалізації проекту у 2021 році.

07 грудня 2020

Учасники проекту взяли участь у форумі доброчесності під час надання правової допомоги

В рамках реалізації проєкту ЄС «J. Monnet Еразмус+» із розробки навчального курсу «Загальноєвропейська конвергенція правових, економічних та культурологічних основ попередження корупції» (далі – Проект) 611790-EPP-1-2019-1-UA-EPPJMO-MODULE ГУ № 2019-1876/001-001 (4410) долучилися до заходу спільно з керівництвом та консультантами клініки з надання правової допомоги юридичного факультету ЗНУ, працівники Навчально-наукової лабораторії дослідження проблем службового права НАПрН України.

Усталений порядок дотримання та застосування вимог фінансового права України був проілюстрований на змодельованій ситуації (англ. case) алгоритму дій споживача фінансових послуг – позичальника банку в умовах втрати ним роботи, через закриття закладу громадського харчування (кафе) як частини заходів протидії Ковід-19. Відзначимо, що передумовами вирішення проблеми (правового конфлікту) між клієнтом на фінансовою установою стають доброчесність й довіра як фундаментальні засади гуманістичного підходу правореалізаційної практики в Україні, де, для прикладу, тільки 21% рішень судів виконується вчасно.

Наголосивши на виключній важливості правопорядку в галузі фінансових послуг, доповідачі окремо зупинилися на можливостях Всеукраїнської платформи URL:https://www.finskarga.com.ua/#/finskarga/home

Подальше обговорення порушеної на вищезазначеному форумі проблематики відбулось у форматі засідання круглого столу (через інтернет-платформу zoom) за участю магістрів та аспірантів правничих спеціальностей в рамках предмету Проєкта. Захід проходив за організаційної та консультативної підтримки Навчально-наукової лабораторії дослідження проблем службового права НАПрН України.

При цьому здобувачі другого (магістерського) рівня вищої освіти окреслили корупціогенні ризики фінансового ринку України, зокрема, детерміновані світоглядними, політичними і/або недоброчесними мотивами іншого генезису в роботі окремих політиків, правоохоронців й суддів, що яскраво простежується, з-поміж іншого, на прикладі ігнорування розтлумаченого КСУ та ЄСПЛ принципу верховенства права тими суддями, які не визнали у своєму рішенні націоналізацію Приватбанку законною тощо.

У доповідях про досвід країн ЄС з протидії корупції у фінансовому секторі магістрами окремо було акцентовано увагу на вдалих варіантах функціонального взаємодоповнення складників антикорупційної інфраструктури. Наприклад, підкреслили, що в Республіці Франція доброчесність в аналізованому та інших секторах публічно-правових відносин забезпечує синхронна робота Міністерства юстиції, створеного у 2004 р. Відділу боротьби з корупцією Управління боротьби проти економічних та фінансових злочинів Судової поліції й Центральної служби запобігання корупції. Остання збирає інформацію та залучає для консультування незалежних експертів із питань, пов’язаних із виникненням корупційних ризиків, та у справах про корупцію, за якими проводиться досудове розслідування.

Водночас здобувачі третього (освітньо-наукового) рівня вищої освіти сформулювали пропозиції щодо напрямків вдосконалення вітчизняного антикорупційних законів, з урахуванням релевантного прогресивного досвіду країн ЄС, в частині визначення єдиної онлайн-платформи для збору інформації за кожним складом корупційних правопорушень (без ідентифікації суб’єкта злочину), вільного доступу до неї громадян. А також – обміну нею з уповноваженими суб’єктами з інших країн; законодавчою фіксацією методик визначення корупціогенних ризиків та розслідування складу порушень доброчесності тощо.

Декан юридичного факультету ЗНУ Т. О. Коломоєць, його викладачі О. Л. Макаренков, М. О. Ларкін та інші автори чергового освітнього проєкту з впровадження цифрових технологій у публічно-правові відносини наголосили на необхідності розробки та впровадження автоматизованої (інформаційно-телекомунікаційної) системи моніторингу змін у майновому стані публічних службовців з її адмініструванням спеціально уповноваженим суб’єктом (НАЗК, МЮУ або ін.), відповідно до антикорупційних норм профільних законів, що чітко узгоджені з положеннями Конституції України.

16 листопада 2020

Магістри та здобувачі освітньо-наукового третього ступеня вищої освіти обговорили з виконавцями проекту тему «Європейські детермінанти антикорупційних трансформацій публічно-правової системи України».

Учасники тренінгу визначили, що гуманність публічної влади, обмеженість цієї влади правовими можливостями, примат верховенства права у публічно-правових відносинах, тенденція до повсюдного утвердження людських чеснот та максимального розвитку людського потенціалу, втягнення до публічної влади людей, сумарна кількість розвинених природних талантів яких стають ресурсом для примноження благ та соціального прогресу. На відміну від закритих (по суті дикунських) суспільств, які живуть за рахунок інших, Європа більшою мірою використовує енергетичний потенціал свого населення та їхні здорові сенсожиттєві спрямованості. Це стає джерелом об’єднання країн Європи та відгалуження тих націй, які ще не готові визначальною мірою або повністю відмовитися від стандартів споживацького суспільства та експлуатації економічно (та військово) більш слабких націй (етносів), демонструючи відповідні практики правозастосування.

Так, за словами М. Тетчер, Європа це веретеноподібна нація, де ниточки поєднуються в одну матерію політики і права, відповідно до актуалізованих людських чеснот та зумовлених ними спектру ресурсів задля реалізації правових можливостей. Стародавні джерела формування культури та інших складових Української нації, починаючи від часів Трипільської культури (ІІІ тис. до н.е.), кіммерійців, скіфів та інших народів, що населяли землі України у І-му тис. н.е., первинні основи визначення людини європейського типу – відповідальної, вольової, раціональної, мужньої і т. ін.

Онтологічно европейська нація сформована цінностями та іншими культурними артефактам українців, що поєдналися та змішалися у ній з матеріальним та духовними досягненнями Стародавніх Греції, Римської імперії, Арабського халіфату, народів Півночі. Підсумовано, що участь українців у створенні цивілізації та культури націй Європи на первинних етапах їхнього формування природно притягує їх упродовж усіх наступних часів, органічно виявляючи спільність та близькість власної соціальної, зокрема, економічної, політичної та правової, природи. Тому гармонізація вітчизняного антикорупційного законодавства з відповідними стандартами ЄС питання винятково політичної волі чинної публічної влади, яка має всі підстави спиратися в таких трансформаціях на світогляд, ментальність, історичну пам’ять, юридичні сенси, цінності та інші культурологічні характеристики українців.

Тож вищезазначені провели з використанням інтернет-платформи Зум, відомості про них відображені на сайті проєкту, згідно з вимогами до поширення результатів проєкту (dissemination activities). На виконання вимог Програми, традиційно після закінчення лекцій провели анкетування слухачів на предмет оцінок її змістовних (організаційних) характеристик та роботи викладача (standard attendance and progress control; measureable quality control criteria). Фінальним етапом засвоєння матеріалу усього курсу стало підсумкове тестування знань його учасників (assessment of students' knowledge through the output control).

02 листопада 2020

На юридичному факультеті триває успішна реалізація проєкту щодо основ попередження корупції

Магістри та аспіранти (здобувачі освітньо-наукового (третього) ступеня вищої освіти) юридичного факультету завершили вивчення матеріалів чергового освітнього модуля та виконання індивідуальних завдань з навчального курсу «Загальноєвропейська конвергенція правових, економічних і культурологічних основ попередження корупції», згідно з планом проєкту ЄС J. Monnet Еразмус+  611790-EPP-1-2019-1-UA-EPPJMO-MODULE ГУ № 2019-1876/001-001 (4410). Днями координатор проєкту доцент Олексій Макаренков презентував матеріали лекції за темою «Інституційні складники протидії корупції у вітчизняному політико-правовому просторі на тлі інтеграції до ЄС».

Спікер відзначив, що інституціональність активації та поширення людських чеснот засобами політики права означає урахування багатогранності природи людини юридичної як молярної величини, яка реалізується через взаємозв’язки своїх властивостей з характеристиками відповідного енергетичного порядку іншої молярної величини. У системі та за усіма соціальними вимірами ці взаємодії конструюють життєздатну націю. У випадку з Україною антикорупційні трансформації законодавства та практик його застосування набувають інституціонального характеру через обґрунтування необхідності, можливості та прийнятних способів адаптації відповідних зразків правового регулювання країн Європи до умов вітчизняної правової реальності А саме до нормативних рамок, які дозволяють організовувати взаємовідносини громадян на засадах їхнього максимально конструктивного потенціалу у дії, де стійкість, наступництво, відповідальність і верховенство права уможливлюють верифікацію доброчесності членів суспільства (нації) через деконструкцію застарілого та конструювання життєздатного у нових умовах.

Йшлося на заході й про виключення законодавчого партикуляризму, прагнення до загального та виявлення інтеграційної природи права, уникнення калькування та творче перетворення європейських антикорупційних практик у підсумку застосування інструментів комунікаційної теорії права, використання потенціалу юридичної техніки, поглинання правил з інших галузей соціального життя та відображення їх у законодавстві.

Учасники взяли до уваги, що інституційність корупції, рівно як й механізмів її нівелювання (двостороння інституціоналізація), суть звичаїв, що специфічно виявляються у  транзитивному, зокрема, українському, й формаційному (усталеному) суспільних устроях. Окремо було наголошено на прийнятності для України орієнтації на стандарти доброчесності тих європейських країн, що демонструють найвищі досягнення у цих відношеннях: ФРН, Республіки Естонія, Скандинавських країн, Королівства Нідерландів і Королівства Бельгії.

19 жовтня 2020

В межах проекту розкрито тему «Технологічні, організаційно-правові та інші інноваційні моделі з протидії корупції в галузі публічно-правових відносин: досвід країн Європи».

Учасники проєкту 611790-EPP-1-2019-1-UA-EPPJMO-MODULE ГУ № 2019-1876/001-001 (4410) звернули увагу й на критичну інфузію корупції до фінансового сектору Ісландії, зокрема у вигляді впливів приватного сектору на збереження законодавчих норм, що уможливлювали заниження фінансових резервів для покриття ризиків, що призвело до особливо руйнівних наслідків для відповідного сектору економіки країни за наслідками світової кризи 2007-2008 років. Законодавчо хабарництво та інші види корупції у цій країні, звісно, заборонені (Iceland’s General Penal Code (GPC) no. 19/1940 etc.), утім прогресу антикорупційної політики та відповідних зусиль її класичного для країн ЄС набору правоохоронних структур, адекватних викликам сучасності не спостерігається. Теоретичні питання заняття також стосувалися корупції як форми економічного обміну, яка онтологічно ендогенна (давн. грец. еνδον - всередині і грец. гένεσις - походження) та виявляє дисфункцію інституційного рівня; методів адміністрування втрат від корупції (прогнозування, програмного, бухгалтерського, Σ=х*у тощо).

Антикорупційна політика Князівства Монако, Князівства Андорра, Князівства Ліхтенштейн, Республіки Сан-Маріно, Держави-міста Ватикан (Status Civitatis Vaticanæ) в силу їхніх відносно невеликих розмірів за територіальними та демографічними параметрами не містить унікальних й прийнятних для запозичення інноваційних підходів (зразків) з утвердження стандартів доброчесності у публічно-правових відносинах. Специфічними для них всіх стають проблеми ефективності витрачання коштів під час публічних закупівель, а для більшості актуальним залишається контроль за недопущенням відмивання корупційних та інших злочинним способом отриманих коштів через їхні банківські системи, інвестиції у нерухомість тощо.

Під час лекції та за наслідками виконання індивідуальних тематичних завдань визначили й моделі побудови антикорупційної інфраструктури (спеціалізації окремих органів та структур в межах вже діючих), в галузі законодавчої антикорупційної роботи модельним законом для Європи стає Конвенція ООН проти корупції від 31.10.2003; моделі об’єктивації доброчесності – ідеальні (природні доктринальні), формальні та реальні (текстові, цифрові, символічні тощо); рівні антикорупційної протидії; моделі корупційних ризиків та недоброчесної поведінки; відповідні тематичні моделі для юридичних науки, освіти (ділові ігри) й практики; цифрові технології у моделюванні заходів з протидії корупції (багатоформатність пдф, хмл та інших файлів; ідентифікація неіндексованого контенту; верифікація учасників корупційних схем тощо).

Вищезазначені заходи були проведені з використанням Інтернет платформи Зум ВКІ, відомості про них відображені на сайті Проєкту, відповідно до вимог поширення результатів проєкту (dissemination activities). На виконання вимог Програми, традиційно по закінченню лекції було проведено анкетування слухачів на предмет оцінок її змістовних (організаційних) характеристик та роботи викладача (standard attendance and progress control; measureable quality control criteria).

16 жовтня 2020

На юридичному факультеті в рамках відзначання «Днів Еразмус» провели науково-практичну конференцію

 

 

Юридичний факультет ЗНУ долучився до заходів із популяризації можливостей Програми ЄС «Еразмус+» у рамках запланованих «Ukrainian Erasmus+ Marathon» заходів світової ініціативи «#ErasmusDays 2020», які тривали 15-17 жовтня. Відповідно до запропонованих форматів, 16 жовтня учасники проєкту ЄС «J. Monnet Еразмус+» із розробки навчального курсу «Загальноєвропейська конвергенція правових, економічних та культурологічних основ попередження корупції» (далі – проєкт) 611790-EPP-1-2019-1-UA-EPPJMO-MODULE ГУ № 2019-1876/001-001 (4410) забезпечили проведення міжнародної науково-практичної конференції за темою «Цифрові технології у забезпеченні доброчесності суб’єктів публічно-правових відносин: досвід протидії корупції країн ЄС та України». Із вітальним словом конференцію відкрила декан юридичного факультету, професор Тетяна Коломоєць. Як відповідальний виконавець проекту вона також виступили з доповіддю про антикорупційну ефективність електронного декларування доходів посадових осіб органів публічної влади. У рамках проєкту Жана Моне вона окремо висвітлила основні підходи країн ЄС із застосування адміністративно- й кримінально-процесуальних механізмів ретроспективної юридичної відповідальності за несвоєчасне подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, подання завідомо недостовірних відомостей у декларації, подання суб’єктом декларування завідомо недостовірних відомостей, умисне неподання суб’єктом декларування зазначеної декларації. Доцент Сергій Кушнір під час панельної дискусії з проблем цифрового формату тестометрії як антикорупційного інструменту публічно-правових відносин звернув увагу на важливості запозичення відповідного досвіду країн Скандинавії та Північної Європи. Він окремо зупинився на перевагах надання публічних послуг засобами електронного зв’язку у Республіці Естонія.

Координатор проєкту, доцент Олексій Макаренков ознайомив учасників з історією підготовки та стадій виконання проєкту, етапами участі юридичного факультету в програмі «Еразмус+» та можливостях її напрямку Жана Моне. Він також зробив доповідь щодо цифрових технологій у способах нейтралізації впливу корупційних глобалізаційних трендів на публічно-правові відносини ЄС.

На продовження конференції виступили з тематичними доповідями та стали учасниками дискусій інші виконавці проєкту – вчені, аспіранти, магістранти та бакалаври. Зокрема, доцент Михайло Ларкін висвітлив концепцію нового проєкту в рамках актуалізованого напрямку програми «Еразмус+», що тематично відображає наступництво наукових інтересів та освітніх тенденцій роботи майбутньої команди проекту. Крім того, цей проєкт спрямований на забезпечення якості, реципрокності, інклюзивності, гендерної рівності навчання і викладання.

05 жовтня 2020

Проєктна діяльність юридичного факультету: вивчення загальних правових та організаційних засад протидії корупції

Юридичний факультет продовжує роботу над вивченням загальних правових та організаційних засад протидії корупції в країнах Європи на виконання зобов’язань за проєктом ЄС J. Monnet Еразмус+ «Загальноєвропейська конвергенція правових, економічних та культурологічних основ попередження корупції» 611790-EPP-1-2019-1-UA-EPPJMO-MODULE ГУ № 2019-1876/001-001 (4410). Результати роботи презентував координатор проєкту, доцент Олексій Макаренков під час чергових лекційних занять із магістрами та аспірантами здобувачами освітньо-наукового (третього) ступеня вищої освіти в рамках теми «Кореляції втрат від корупції із заходами проти неї відносно чиновників органів публічної влади».

Учасники освітнього заходу відзначили, що парламент Сполученого Королівства Великобританії та Північної Ірландії ще в кінці ХІХ ст. та на поч. ХХ ст. ухвалив антикорупційні закони (Public Bodies Corrupt Practices Act 1889, the Prevention of Corruption Acts 1906 and 1916), які були замінені новим законом проти хабарництва (Bribery Act 2010), спрямованим на подолання анахронізмів, фрагментарності та інших вад ефективності антикорупційних законів, зумовлених змістовними трансформаціями правових відносин – появою міжнародно-правових стандартів із доброчесності (авторства ООН та в межах ЄС), натуралізацією великої кількості міграцій до країни іноземців, глобалізацією економіки, комунікації тощо. Підкреслили під час заходу його учасники й вразливість до корупції екологічної та фінансової галузей в цій країні, втягненість нації до глобальної корупції в Саудівській Аравії та інше.

Для Республіки Ірландії характерним стало детальне правове регулювання питань державної служби (f.i.: The Public Sector Standards Bill 2015, the Ethics in Public Office Act 1995 and the Standards in Public Office Act 2001 - the Ethics Acts) та антикорупційної роботи підрозділів фінансової розвідки національної поліції, прокуратури (the State Prosecution Service), Бюро кримінальних активів (CAB, Criminal Assets Bureau Act, 1996) тощо.

Упродовж чергового етапу роботи проаналізували й досвід антикорупційної боротьби Республіки Греції та невеликих країн Європи (територіально і за населенням). Тут індикатором відсутності належних правових механізмів доброчесного (у т. ч. відповідального) адміністрування публічних фінансів (доходів) стали від’ємні числа основних фінансових показників країни (бюджету, торгівлі, публічних фондів соціальних виплат тощо), детермінованих світовою фінансовою кризою 2007-2008 років, за зразком руйнівних наслідків Республіки Португалії та ще більше Ісландії. Поширені корупційні практики серед населення почали виявляти низхідний тренд після усвідомлення критичної нестачі коштів без зовнішніх запозичень для покриття основних статей витрат по країні. При цьому політична корупція, нездатність наявної правоохоронної системи мінімізувати корупцію до рівня Скандинавських країн наразі залишаються характерними для цієї держави.

А ось у Республіці Кіпр корупційний складник особливо актуалізувався під час банківської, боргової, бюджетної кризи 2012 р. Специфічними для цієї країни стали досі нереалізовані плани зі створення спеціального правоохоронного антикорупційного органу; ухвалення закону про лобіювання; оновлення антикорупційного закону та правил поведінки для публічних службовців, відповідно до викликів сучасності; створення реєстру осіб, які вчинили корупційні діяння тощо.

Схожа ситуація й у Республіці Мальта, де функціонування Постійної комісії проти корупції (The Permanent Commission Against Corruption, PCAC, Act No XXII of 1988) та Мальтійського бюро фінансової розвідки (The Financial Intelligence Analysis Unit, under the Prevention of Money Laundering Act 23.09.1994; f.i.: to monitor compliance with any restrictions on payments in cash which may be introduced from time to time under this Act) в статусі неправоохоронних структур і часто під тиском вищих органів публічної влади виявляє неспроможність антикорупційної політики, аж до вбивств журналістів, які проводять тематичні розслідування, фактично виконуючи роль викривачів корупціонерів. Наприклад, підрив 16.10.2017 автомобіля, де перебувала Д. Галіції (Daphne Anne Caruana Galizia). Ці трагедії урівнюють Республіку Мальту з Республікою Словаччиною, де 21.02.2018 з таких саме злочинних мотивів розстріляли Я. Куцияка (Jan Kuciak) та через бажання усунути свідка цього вбивства також його наречену М. Кушнірову; з Україною – 17.09.2000 Г. Гонгадзе, 04.04.2014 В. Сергієнка, 01.08.2018 К. Гандзюк та ін.

21 вересня 2020

Обговорення зі студентами магістрами та аспірантами теми «Антикорупційні взаємозв’язки економічних, правових та публічно-управлінських відносин у праві людини на розвиток»

Учасники тренінгу визначили, що збитки від корупції для Європи складають щорічно від 320 млрд євро (за інформацією Європейського бюро по боротьбі з шахрайством) як наслідок економічної діяльності великої дуже інтелектуально розвинених, але часто недоброчесних із вадами духовності людей (引用 山下 正), та передумова втрат об’єктивованого у правовму статусі людини людського капіталу – природноправової сутності людини, набору її прав і свобод, знань, досвіду (компетенцій) розвитку власних якостей, котрі детермінують ефективне, відповідно до визначених правом критеріїв, функціонування й поступ під час праці та виконання соціально корисної роботі в інших життєвих ситуаціях.

Фахівці розкрили прийнятний для запозичення Україною досвід антикорупційної роботи Республіки Естонії – найкращих у світі досягнень з електронного публічного адміністрування (E-Government Development Index, EDGI), оптимізували оподаткування доходів, відсутність спеціальних антикорупційних органів; Республіки Латвії – з 2002 р. спеціального правоохоронного органу Бюро із запобігання та боротьби з корупцією (Korupcijas novēršanas un apkarošanas birojs); Республіки Литви – з 2000 р., за гонконзькою моделлю, Спеціальної слідчої службі (Specialiųjų tyrimų tarnyba). Для усіх цих країн спільним трендом стала послідовна елімінація радянських кадрів з публічної влади, починаючи з перших років остатньої декади ХХ ст. Охарактеризували в рамках проєкту й умови боротьби з корупцією у Республіці Білорусь, де успіху заважають порушення прав людини та вивільнення конструктивної творчої енергії громадян.

Відомості про вищезазначені заходи, котрі були проведені з використанням Інтернет платформи Зум, відображені на сайті Проєкту.

Дані подали згідно з вимогами поширення результатів проєкту (dissemination activities). На виконання вимог Програми, традиційно по закінченню лекції було проведено анкетування слухачів на предмет оцінок її змістовних (організаційних) характеристик та роботи викладача (standard attendance and progress control; measureable quality control criteria).

07 вересня 2020

Змістовна частина проєкту отримала подальшу реалізацію

Під час проведення координатором доц. О. Л. Макаренковим чергових планових лекційних занять і за наслідками виконання магістрами й аспірантами індивідуальних тематичних завдань, зокрема, розкрито теми «Теоретичні та нормативно-правові основи компонентів економічної культури у стандартах доброчесності європейських націй: на прикладі публічної адміністрації» передбачало концептуалізацію матеріального як домінуючого компоненту в складі корупційного правопорушення публічної адміністрації під час виконавчого процесу з питань його збереження і примноження, накопичення і розподілу за наслідками професійного, відповідального, сумлінного управління землею, енергетичними ресурсами, копалинами, інтелектуальною власністю, основними фондами організацій та іншого, що стає основою для існування і розвитку права, практичного вияву стандартів доброчесності.

На заходах наголосили, що економіка і право взаємодетермінуючі феномени для публічної адміністрації, а економічний прогрес головна передумова для доброчесної законотворчої діяльності парламенту і правозастосовної роботи судів, адже без матеріальної основи, створеної сталою економічною політикою публічної адміністрації, усі стандарти права, що відображені у Конституції, законах і судових рішеннях просто гарне побажання.

Фахівці також артикулювали релевантний досвід Чеської Республіки, зокрема спеціального Департаменту з розслідування тяжких економічних і фінансових злочинів Генеральної прокуратури (Nejvyššího státního zastoupení, що адмініструється Міністром юстиції, який проте не має жодного впливу на процесуальну незалежність генерального прокурора), Національного управління по боротьбі з організованою злочинністю національної поліції (Národní centrála proti organizovanému zločinu SKPV); Австрійської Республіки – спеціального прокурора з економічної та корупційної злочинності (Leiterin der Wirtschafts-und Korruptionsstaatsanwaltschaft), Федерального управління з питань запобігання корупції та боротьби з корупцією (das Bundesamt zur Korruptionsprävention und Korruptionsbekämpfung) Австрійського федерального МВС (des österreichischen Bundesministeriums für Inneres) поза Генеральним управлінням громадської безпеки, протидії легалізації корупційних доходів через банки та інвестиції в нерухомість тощо; Великого Герцогства Люксембург – відповідних підрозділів поліції та прокуратури, Комісія з нагляду за фінансовим сектором Люксембурга (La Commission de Surveillance du Secteur Financier luxembourgeois, La CSSF), Національний Комітет Люксембургу щодо попередження корупції (Le Comité de prévention de la corruption (COPRECO) au Luxembourg), тісне співробітництво з відповідними структурами Європи із захисту викривачів корупції тощо.

16 червня 2020

Завершується процедура реєстрації МОНУ міжнародної технічної допомоги проєкту ЄС J. Monnet Еразмус+

Юридичний факультет ЗНУ висловив щиру вдячність за допомогу в реалізації змістовної частини проєкту керівництву нашого вишу і Програми, Агенції (EACEA EU). Також чимало консультацій у державній реєстрації надав і менеджер напряму Жана Моне Національного офісу Еразмус+ в Україні Петро Крайнік та інші члени команди цього Офісу, в.о.генерального директора Директорату координації міжнародної технічної допомоги Секретаріату КМУ Ганна Бєлоколос і головний спеціаліст цього Директорату Тетяна Дорошенко. Надавали листи підтримки начальнику відділу міжнародних освітніх проєктів головного управління міжнародного співробітництва директорату стратегічного планування та європейської інтеграції Міністерство освіти і науки України Сергій Шкабко і Представництво ЄС в Україні загалом. Учені мали змогу користуватися технологіями на безоплатній основі: Google, LLC (Mountain View, CA, USA) і Zoom Video Communications, Inc. (San Jose, CA, USA) для повноцінного проведення усіх вищезазначених заходів; використувати компанії з програмного забезпечення Wix.com, Ltd. (תל אביב) для онлайн висвітлення відомостей про проведені заходи.

Тож на виконання вимог «Порядку залучення, використання та моніторингу міжнародної технічної допомоги» (затв. пост. КМУ від 15.02.2002 № 153) та за рахунок використання конструктивно-пасіонарного потенціалу кращих управлінських традицій ЗНУ, юридичний факультет таки подолав бюрократичні, карантинні (зумовлені поширенням небезпек від коронавірусу COVID-19 і/або його штамів) та інші суміжні перепони й домігся завершення процедури реєстрації проєкту міжнародної технічної допомоги ЄС J. Monnet Еразмус+ «Загальноєвропейська конвергенція правових, економічних та культурологічних основ попередження корупції» 611790-EPP-1-2019-1-UA-EPPJMO-MODULE ГУ № 2019-1876/001-001 (4410).

02 червня 2020

Продовження виконання запланованого навчального навантаження виконавцями проекту Ж. Моне

Проведено заняття для магістрів й аспірантів (PhD) правничих спеціальностей  за темою, яка присвячена лінгвістичним та екстралінгвістичним засобам передачі антикорупційних кодів законодавстві та практиці його застосування базовим правоохоронним органом. Лектор звернув увагу слухачів на нормативний, функціональний, системний, когнітивний та інші інноваційні підходи до формулювання юридичних понять і термінів, передачі з їхньою допомогою правової інформації, уніфікації опосередкованого ними антикорупційних правотворення і правозастосування.

Він підкреслив, що мовні засоби інструмент юридичної формалізації однакових смислів правових цінностей та інших онтологічних основ права. У зв’язку з цим рішення у кримінальних корупційних справах вимагають всебічного, повного й достовірного обґрунтування (ex aequo) своїх думок (діянь). Особливої важливості досліджувані засоби набувають для базового правоохоронного органу (поліції), оскільки його працівники дотичні до більшості відносин під час профілактики, припинення, встановлення та розслідування корупційних справ. Належне виконання їхніх функцій з утвердження стандартів доброчесності корелює з інструментальним потенціалом мови для вірного розуміння ними сутності та змісту антикорупційних законів як прояву права, а не свавілля й насильства. Вивчення відповідного досвіду з профілактики корупції під час заняття відбувалося на прикладі Республіки Словенія, Республіки Сербія, Республіки Боснії та Герцеговини, Республіки Північної Македонії та Чорногорії. Відзначено було особливі успіхи у цій галузі публічної влади та громадян Республіки Словенія; ефективність «Агенција за борбу против корупције» та проблеми її роботи, зокрема, згідно з інформацією її члена Jelena Stanković; відсутність суттєвого прогресу з цих питань в інших зазначених країнах.

Відомості про вищезазначені заходи, що були проведені з використанням інтернет-платформи Zoom, відображені на сайті проєкту, відповідно до вимог поширення результатів проекту (dissemination activities). На виконання вимог програми, традиційно після закінчення лекції було проведено анкетування слухачів на предмет оцінок її змістовних (організаційних) характеристик та роботи викладача (standard attendance and progress control; measureable quality control criteria).

25 травня 2020

На юридичному факультеті тривають онлайн-лекції в рамках проєкту J. Monnet Програми ЄС Erasmus+.

Фахівці юридичного факультету ЗНУ продовжують апробацію навчального курсу «Загальноєвропейська конвергенція правових, економічних та культурологічних основ попередження корупції» 611790-EPP-1-2019-1-UA-EPPJMO-MODULE, відповідно до вимог проєкту J. Monnet Програми ЄС Erasmus+. Відбувся черговий освітній захід для магістрів й аспірантів (PhD) правничих спеціальностей  – лекційне заняття онлайн за темою «Духовність та економічні компоненти культурних кодів європейських націй в інститутах запобігання корупції: на прикладі справедливого правосуддя». За результатами його проведення й виконання слухачами завдань до нього координатор проєкту доцент Олексій Макаренков розкрив питання духовності учасників публічно-правових відносин. А також – кореляції правопорядку з їхніми найвищими проявами людської сутності (чеснотами) на кожному історичному етапі розвитку нації у вигляді глибоко осмислених знань, освіченості, етико-моральної системи співвідношень людини як особистості, її ставлення до себе, іншої людини та інших суб’єктів, правової реальності.

 Для судді та працівників правоохоронних органів духовність – найвищий прояв їхньої культури у вигляді усвідомлення власної самоцінності й свого світу, свободи, причетності до суспільства; відчуття істини, ідеалів добра й краси, милосердя. Вона стає способом щирого усвідомлення себе і своїх діянь, які спрямовують на досягнення цілей правосуддя й охорони права у Європі, відповідно до власної совісті, норм-принципів права і моралі (релігії).

Первинне поєднання абстрактних сутностей духовної культури й права в галузі попередження корупції відбувається на рівні правових ідей (добра, щирості, довіри, совісті, об’єктивності, сумлінності, недопущення корупції, професіональності, наступництва тощо), цінностей, переконань та готовності їх наслідувати і вірно застосовувати.

Лектор також розкрив релевантний досвід антикорупційної роботи у Федеративній Республіці Німеччині, Швейцарській Конфедерації та Республіці Італії. У жодній із цих країн не створено спеціального антикорупційного судового і/або правоохоронного органу. Протидія корупції засобами кримінального права забезпечується підрозділами в межах наявних правоохоронних структур. При цьому визначальну роль для недопущення корупції відіграє зразкова доброчесність абсолютної більшості суддів та прокурорів (магістратів; Office of the Attorney General of Switzerland) та поліцейських (Das Bundeskriminalamt), а також велика робота з елімінації корупційних ризиків зі сфери господарської діяльності (business compliance with different regulatory regimes).

04 травня 2020

На юридичному факультеті відбулася чергова онлайн-лекція в рамках реалізації проєкту J. Monnet Програми ЄС Erasmus+

Юридичний факультет виконувати план із реалізації навчального курсу «Загальноєвропейська конвергенція правових, економічних та культурологічних основ попередження корупції» 611790-EPP-1-2019-1-UA-EPPJMO-MODULE в межах проєкту J. Monnet Програми ЄС Erasmus+. Відбувся черговий освітній захід для магістрів й аспірантів (PhD) правничих спеціальностей. Викладачі юридичного факультету успішно провели апробацію навчальних матеріалів за темою «Соціально-правові національні та міжнаціональні зв’язки закономірностей формування ідей, уявлень і переконань про корупцію» під час онлайн-лекційного заняття та за наслідками виконання слухачами завдань до нього. Координатор проєкту доцент Олексій Макаренков розкрив питання правового виміру концепту «нація», змісту норм національної правової системи й доброчесності її суб’єктів у правових відносинах.

Учасники визначили, що антикорупційний характер зазначених норм та діянь членів нації детермінується їхнім усвідомленням спільної мети духовно-культурного й економічного розвитку. Її досягнення передбачає використання людських чеснот, що гарантує національний контекст. Підсилення повноцінного використання правових інструментів відбувається за рахунок капіталу (кумулятивної енергії) відносин між членами нації, які виникли історично у галузях політичних, релігійних та інших вимірів соціальних відносин. Сукупним підсумком описаної спільності/взаємної кооперації (reciprocity) історичних та телеологічних умов стає національний світогляд – чутливість, проникливість (permeability of consciousness) й ментальність. І якщо ця характеристика спільноти людей націєтворча, то національна правова антикорупційна політика на ній заснована. Інакше неможливим стає успішне використання релевантного зарубіжного досвіду, зокрема й з протидії корупції.

Імплементація (уніфікація в межах ЄС, гармонізація) відповідних законодавчих норм і практик їхньої реалізації передбачає розуміння сутності та змісту національного світогляду. Можливості, напрями, зміст та строки перетворень його прошарків визначаються для нашарування стандартів доброчесності у тих відносинах, де вона була недостатньою для прогресу у сучасних умовах. Тільки такий спосіб дозволяє органічно вбудувати до національної системи права законодавчі інновації й очікувати їхньої ефективності у реальному житті. Урахування зазначених чинників змістовно відображає механізм забезпечення національної безпеки за визначеним напрямом й для Української нації також передбачає інтеграцію до ЄС на паритетних засадах.

 Учасники заняття обговорили досвід із впровадження стандартів доброчесності Республіки Португалія, Королівства Іспанії та Республіки Франції. Ці країни вирізняються порівняно зі Скандинавськими країнами високим рівнем толерантності до корупції серед країн ЄС, особливо це виявляється на рівні топ-корупції – членів парламенту, уряду, керівників країни, основних політичних партій. Визначальними для них стали також поширеність корупції в галузі футболу, відсутність спеціалізованих антикорупційних судів, прокуратур та правоохоронних органів, окрім спеціальної прокуратури Королівства Іспанії (The Special Prosecutor’s Office against Corruption and Organized Crime).

Із-поміж іншого було відзначено, що цим країнам частково вдається нівелювати корупцію за рахунок їхнього стійкого економічного домінування як у регіоні, так й у світі. Серед найбільших їхніх успіхів у галузі протидії корупції визначено зусилля інституту прокуратури, активність іспанського громадянського суспільства тощо. Окремо було відзначено роль окремих особистостей у зазначеному напрямі, зокрема неординарну мужність та успіх відповідної роботи іспанського магістрата (magistratus) К. Кастресана Фернандес (Carlos Castresana Fernández) та ін.

Інформація про ці заходи, що були проведені з використанням Інтернет платформи Zoom, розміщена на сайті проєкту, відповідно до вимог поширення результатів проекту (dissemination activities). На виконання вимог Програми, традиційно по закінченню лекції було проведено анкетування слухачів на предмет оцінок її змістовних (організаційних) характеристик та роботи викладача (standard attendance and progress control; measureable quality control criteria).

27 квітня 2020

На юридичному факультеті триває втілення в життя проєкту J. Monnet Програми ЄС Erasmus+

Відбувся черговий освітній захід на виконання проєкту J. Monnet Програми ЄС Erasmus+ з викладання навчального курсу «Загальноєвропейська конвергенція правових, економічних та культурологічних основ попередження корупції» 611790-EPP-1-2019-1-UA-EPPJMO-MODULE для магістрів і аспірантів (PhD) правничих спеціальностей. Викладачі юридичного факультету успішно провели апробацію навчальних матеріалів за темою «Сучасні правові характеристики європейської та вітчизняної антикорупційної культури в умовах глобалізації» під час лекційного заняття в режимі онлайн та за наслідками виконання слухачами завдань до нього.

Через мережу інтернет на платформі Zoom координатор проєкту, доцент Олексій Макаренков розкрив питання кореляції між культурами народів Європи (зовнішні) та в межах національної культури (intériorisation) за параметрами ступеня домінування людських чеснот під час забезпечення публічних інтересі. А також – за функціонально лімітованого правовим приватним інтересом (lim f ( x – х0), що сукупно детерміновані достовірними показниками діапазону максимально можливого вільного розвитку кожного. Під час лекції було також визначено, що корупція – це прояв недоброчесності, який заперечує культуру як таку й має контрцивілізаційний характер, особливо швидко руйнуючи високотехнологічні складні цивілізації, зокрема європейську. Уникнення цих неправових аберацій для країн Європи означає тільки подальше зміцнення юридичних, управлінських та виховних механізмів інституціоналізації середовищ правової, політичної, економічної та іншої соціалізації власних громадян. Адже вони актуалізують альтернативні корупційним стереотипи цінностей і зразків поведінки, виходячи з наявного й перспективного рівнів соціального прогресу.

Окремо було обговорено питання відповідальності суб’єктів права і темпоральних характеристик європейської та вітчизняної антикорупційних культур, людиновимірність законодавства з протидії корупції, сучасні глобалізаційні контексти для доброчесності у складі загальноєвропейської національної безпеки тощо.

Для пристосування та запозичення в Україні релевантного зарубіжного досвіду було взято до уваги нормативно-правове регулювання питань з протидії корупції (кримінальні кодекси за відсутності спеціальних законів з протидії корупції) та відповідні організаційно-правові рішення країн ЄС. Зокрема, таких як Королівство Норвегії, де спеціалізація органу досудового розслідування кримінальних справ (ØKOKRIM, Norwegian National Authority for Investigation and Prosecution of Economic and Environmental Crime) концентрується на системі небезпечних для суспільства економічних та екологічних злочинів, серед яких представлені й корупційні правопорушення. На досвіді Фінляндії та Королівства Швеція, які виділяються наявністю водночас із Міністерством юстиції та генеральною прокуратурою (National Prosecution Authority/ швед. Riksåklagaren/ фін. Syyttäjälaitosta) Канцлера юстиції (швед. Justitiekanslern / фін. Oikeuskanslerin з 1719 р.), до повноважень якого належить вжиття заходів для відновлення порушених внаслідок корупції прав і свобод людини.

Відомості про вищезазначені заходи відображені на сайті проєкту. Це зроблено відповідно до вимог поширення результатів проекту (dissemination activities). На виконання вимог Програми, традиційно після закінчення лекції було проведено анкетування слухачів на предмет оцінок її змістовних (організаційних) характеристик та роботи викладача (standard attendance and progress control; measureable quality control criteria).

06 квітня 2020

На юридичному факультеті ЗНУ триває успішна реалізація завдань проєкту J. Monnet Програми ЄС Erasmus+

Викладачі юридичного факультету ЗНУ (ZNU, Zaporizhzhia National University) продовжують проведення онлайн-лекцій для магістрів правничих спеціальностей із навчального курсу «Загальноєвропейська конвергенція правових, економічних та культурологічних основ попередження корупції» 611790-EPP-1-2019-1-UA-EPPJMO-MODULE в рамках виконання передбачених проєктом J. Monnet Програми ЄС Erasmus+ освітніх заходів.

Координатор проєкту доцент Олексій Макаренков провів чергову планову лекція із зазначеного курсу за темою «Діахронічні характеристики європейської та вітчизняної антикорупційної культури на тлі Західної, Східної та інших традицій права». Через мережу Інтернет на зум-платформі слухачі змогли отримати знання про вітчизняну антикорупційну модель трансформації публічного права в історико-правовій ретроспективі (2014-2020) та сучасних детермінантах майбутніх тенденцій її розвитку. Зокрема, йшлося про підвищення рівня ефективності роботи судових і правоохоронних органів під час розслідування корупційних та суміжних із ними злочинів, відправлення по ним правосуддя, за рахунок застосування до суддів, прокурорів і правоохоронців наступних норм права: про конкурсний відбір на посаду частині відповідності кваліфікаційним вимогам (наявності особистісних та професійних якостей). А також – про виборність на строк та обмеження кількості разів такого обрання/призначення на адміністративні посади; гідний рівень винагороди за працю, про органи самоврядування і кваліфікаційного оцінювання/дисциплінарної відповідальності; органи внутрішнього контролю / дисциплінарні комісії; механізми впливу інститутів відкритого громадянського суспільства тощо.

Під час лекції учасники визначили, що наявна у вітчизняному правовому просторі неврегульованість відносин з просування інтересів окремих осіб або бізнес-структур (lobbyism) через рішення/діяння чиновників публічної влади, невизначеність механізмів достовірної ідентифікації фактів незаконного збагачення сукупно з відсутністю вироків судів (виправдувальних чи обвинувальних) за резонансними корупційними справами топ-корупції суттєво послаблює прогрес публічно-правової доброчесності у майбутньому. Вона виявляє неспроможність антикорупційного законодавства бути ефективно застосованим за наявної антикорупційної інфраструктурою України. А також вона зумовлює потребу у додаткових трансформаціях відповідних норм права, зокрема за підтримки ЄС.

На занятті було окреслено можливості запозичення релевантного досвіду успішної боротьби з корупцією прокурорських та правоохоронних структур Королівства Данії (State Prosecutor for Serious Economic and International Crime, 1973; The Agency provides preventative measures to prevent bribery in international relations with foreign counterparties), Королівства Нідерландів (The National Police Internal Investigations Department; The National Public Prosecutor on Corruption) та Королівства Бельгії (The Belgian Central Office for the Repression of Corruption, 1998).

Інформація про вищезазначені заходи розміщена на сайті проєкту, відповідно до вимог поширення результатів проекту (dissemination activities). На виконання вимог Програми, традиційно після закінчення лекції було проведено анкетування слухачів на предмет оцінок її змістовних (організаційних) характеристик та роботи викладача (standard attendance and progress control; measureable quality control criteria).

Юридичний факультет ЗНУ висловив свою щиру вдячність керівництву ЗНУ і Програми, Агенції (EACEA EU), а також компаніям Google, LLC і Zoom Video Communications, Inc. за надання можливості користуватися їхніми технологіями на безоплатній основі для повноцінного проведення усіх вищезазначених заходів.

24 березня 2020 р.

Учасники Проекту 611790-EPP-1-2019-1-UA-EPPJMO-MODULE взяли участь у науково-практичному семінарі

Особливості академічного письма в Польщі стали предметом обговорення учасників заходу, організованого Центром українсько-європейського наукового співробітництва. Під час заходу завідувач кафедри іноземних мов, керівник міжнародного офісу в Куявському університеті у Влоцлавеку (Польща), експерт у галузі освіти та електронних навчань для дорослих mgr Joanna Skiba повідомила про основні складові наукових публікацій, параметри журналів різних індексів цитування для їхньої публікації. Також вона наголосила на важливості колективної роботи вчених у процесі підготовки наукових досліджень, яка слугує чинником пожвавлення кооперації як міждисциплінарного, так й міжнаціонального характерів, зокрема й під час виконання та поширення результатів Проєкту.

А відповідність цим критеріям стає суттєвою перевагою для публікації результатів досліджень у наукових журналах, бібліографічні відомості та індекси цитування авторів статей яких реферуються на пошукових інтернет-платформах Scopus за посиланням: https://www.elsevier.com/solutions/scopus і Web of Science: https://clarivate.com/webofsciencegroup/solutions/web-of-science/

Інформація про вищезазначені заходи розміщена на сайті Проєкту, відповідно до вимог поширення результатів проєкту (dissemination activities).

Юридичний факультет ЗНУ висловлює свою щиру вдячність керівництву ЗНУ і Програми, Агенції (EACEA EU), Центру українсько-європейського наукового співробітництва за підтримку, консультації та організаційну допомогу, mgr Joanna Skiba (University of Humanities and Economics in Włocławek за покликанням: https://ksw.wloclawek.pl/) за цікаву змістовну лекцію.

10 березня 2020 р.

Практикум за матеріалами проекту 611790-EPP-1-2019-1-UA-EPPJMO-MODULE для публічних службовців Запорізької міської ради

Обговорено проблеми правового регулювання антикорупційних відносин: досвід Європи та України. Зміст обговорених питань під час практикуму й дискусії: розкрито концепцію попередження корупції, основні поняття і структуру корупції, взаємозв'язки цього феномену із суміжними явищами, законодавче регулювання та особливості антикорупційної інфраструктури в Україні (включаючи законодавчі трансформації періоду вересня-грудня 2019 р.) й у Республіці Польща, ФРН, Французькій Республіці, Республіці Сербія, Королівства Іспанія, Сполученому Королівстві Великої Британії та Північної Ірландії, Республіці Естонії та ін. / The content of the issues discussed during the workshop: the concept of corruption prevention, basic concepts and structure of corruption, interrelations of this phenomenon with related phenomena, legislative regulation and peculiarities of anti-corruption infrastructure in Ukraine (including legislative transformations of the period September-December 2019) and in the Republic of Poland, the Federal Republic of Germany, Republic of France, France, Republic of Serbia, Kingdom of Spain, The United Kingdom of Great Britain and Northern Ireland, Republic of Estonia and others.

03 березня 2020 р.

На юридичному факультеті триває успішна реалізація проєкту J. Monnet Програми ЄС Erasmus

На продовження реалізації Проєкту J. Monnet Програми ЄС Erasmus+ із впровадження (implementation) навчального курсу «Загальноєвропейська конвергенція правових, економічних та культурологічних основ попередження корупції» 611790-EPP-1-2019-1-UA-EPPJMO-MODULE для магістрів та аспірантів правничих спеціальностей на юридичному факультеті ЗНУ (ZNU, Zaporizhzhia National University) відбулися відповідні тематичні заходи.

Виконавець проєкту, професор Тетяна Коломоєць окреслила завдання Проекту, які заплановано вирішити за підсумками обговорення доповідей учасників Щорічної міжнародної науково-практичної конференції «Запорізькі правові читання» у травні 2020 року, та презентувала роботу з проблемних аспектів дефініцій антикорупційного законодавства («близькі особи», «суб’єкт корупції» та інших). Учасники проєкту також оприлюднили матеріали з правових підстав для трансформації змістовних конфігурацій правосвідомості у бік доброчесності; ефективності роботи національного антикорупційного бюро України тощо.

Координатором Проєкту доцентом Олексієм Макаренковим проведено чергову планову лекцію в рамках зазначеного курсу за темою «Антропологічні, аксіологічні, герменевтичні, синергетичні детермінанти доброчесності у правових відносинах». Через мережу Інтернет на платформі Зум ІКІ слухачі змогли прослухати питання інтерпретації й застосування антикорупційних норм права про подарунки, публічний та приватний інтерес, позаекономічні складники приватного інтересу, реальний конфлікт інтересів, спеціально уповноважені суб’єкти та викривачі у сфері протидії корупції тощо. З-поміж іншого, слухачі лекції та учасники обговорення проблеми дієвості та ефективності інституту декларування доходів чиновниками публічної влади звернули увагу на те, що вперше декларування виникло у 1965 р. у США, а з кінця 1970-х років було запроваджено у Сполученому Королівстві Великої Британії та Ірландії. Було також розкрито проблеми з імплементації антикорупційних стандартів у Республіці Польщі, в Угорщині та Румунії.

Зокрема, відзначено, що серед цих країн Угорщина найбільш неквапливо впроваджує рекомендації РЄ в особі її спеціалізованого органу  GRECO (The Group of States against Corruption) зі стандартів доброчесності у публічній владі й наразі демонструє найменшу ефективність прокуратури за напрямами забезпечення процесуального керівництва у справах притягнення до кримінальної відповідальності за корупційні правопорушення й підтримання публічного обвинувачення по ним у суді, проте, одночасно, рівень хабарництва серед поліцейських демонструє низхідний тренд. За підсумком проведеного заняття й на виконання вимог Програми був проведений моніторинг його якості та визначено завдання до виконання слухачами.

25 лютого 2020 р.

Юридичний факультет ЗНУ продовжує реалізацію Проєкту J. Monnet Програми ЄС Erasmus+ із впровадження (implementation) навчального курсу «Загальноєвропейська конвергенція правових, економічних та культурологічних основ попередження корупції» 611790-EPP-1-2019-1-UA-EPPJMO-MODULE для магістрів та аспірантів правничих спеціальностей.

Координатором Проєкту доцентом Олексієм Макаренковим була проведена чергова планова лекція із зазначеного курсу за темою «Номінативні характеристики європейської та вітчизняної антикорупційної культури як методологічний інструментарій їхнього осмислення». Через мережу Інтернет на платформі Зум ІКІ слухачі змогли прослухати питання вихідних номінацій антикорупційного законодавства, його  трансформацій та практик застосування; їхні юридико-технічні, семасеологічні, екстралінгвістичні та інші формально-юридичні особливості у відповідному профільному Республіки Словаччини, Республіки Болгарії та Республіки Хорватії; інтертекстуальних зв’язків з метатекстом як законодавчих документів, так й актів правозастування.

Під час дискусій були знайдені відповіді щодо можливих варіантів подолання розбіжностей в інтерпретаціях норм права та їхньої уніфікації, що спрямовані на досягнення європейських стандартів доброчесності у публічно-правових відносинах; уніфікації положень вітчизняних нормативно-правових актів із відповідними нормами країн ЄС, які мають найвищі показники індексу нетерпимості сприйняття корупції (Corruption Perception Index); елімінації деструктивних чинників психолінгвістичного та іншого характеру, що впливає на ефективність діяльності з протидії корупції в Україні, починаючи від залучення до цієї роботи експертів для проведення антикорупційної експертизи проектів нормативно-правових актів та закінчуючи виконанням рішень у справах щодо суб’єктів корупції.

За підсумком проведеного заняття й на виконання вимог Програми був проведений моніторинг його якості та визначено завдання до виконання слухачами. Відомості про лекції також знайшли своє висвітлення на сайті навчального курсу, із цією інформацією можна ознайомитись на сайті, відповідно до вимог поширення результатів проекту (dissemination activities).

Юридичний факультет ЗНУ висловлює свою щиру вдячність керівництву ЗНУ та Програми, Агенції (EACEA EU) за підтримку, консультації та організаційну допомогу.

04 лютого 2020 р.

Розпочато викладання курсу магістрам юридичного факультету

Уже доброю традицією для юридичного факультету ЗНУ (ZNU, Zaporizhzhia National University) є співпраця з органами державної влади, органами місцевого самоврядування в різних формах її прояву. Одним із пріоритетних напрямів такої співпраці є організація спільних освітніх заходів, до участі у яких долучаються провідні науковці факультету, досвідчені державні службовці, керівники структурних підрозділів місцевих органів державної влади та органів місцевого самоврядування.

Заходи тематичного спрямування розраховані на підвищення компетентностей службовців, однак одночасно вони є корисними і для студентів. Вони дозволяють молоді не тільки підвищити рівень теоретичної підготовки, а й набути практичних компетентностей, поспілкуватися із службовцями, які мають значний досвід практичної роботи. А також – ознайомитися зі специфікою адаптації у професійному середовищі, командної роботи, попередження професійного вигорання, критичного, креативного підходу до вирішення конкретних завдань, моделювання спілкування із відвідувачами тощо.

Зокрема, 4 лютого у рамках такої співпраці студенти денної форми здобуття освіти рівня вищої освіти магістр спеціальності «право» мали змогу взяти участь у професійно-орієнтованих тренінгах, які проводилися у Центрі перепідготовки, підвищення кваліфікації державних службовців, службовців місцевого самоврядування, керівників державних та комунальних підприємств, установ, організацій.

Тренінги, ділові ігри, співбесіди, імітаційні ситуації з антикорупційної проблематики «захопили» студентів й впродовж всього дня дозволили їм відчути себе справжніми активними учасниками відносин публічної служби. Для всіх учасників заходу були презентовані результати тематичних досліджень співробітників факультету у рамках виконання Планів роботи Навчально-наукової лабораторії з дослідження проблем службового права НАПрН України та Проекту «Загальноєвропейська конвергенція правових, економічних та культурологічних основ попередження корупції» 611790-EPP-1-2019-1-UA-EPPJMO-MODULE.

24 січня 2020 р.

Затверджено програму та визначено розклад занять з викладання навчального курсу

Координатор проекту доповів про затвердження начальної програми та силабусу навчального курсу й план навчальних занять з магістрами юридичного факультету ЗНУ, розподілено завдання між виконавцями проекту.

17 грудня 2019

Підсумки виконання проекту у 2019 році

 

Учасники проекту заслухали доповідь координатора про хід реєстрації проекту, звітність за ним. Обговорено робочий варіант навчального посібника для апробації змістовного наповнення навчального курсу. Заплановано роботи команди проекту на 2020 рік.

Визначено, що, відповідно до наказу № 489 від 24.10.2019, виконано заплановану роботу з розробки навчального курсу, безпосередньо спрямованого посилити доброчесність, й опосередковано призначеного для стимулювання вивчення іноземних мов, міжнародної та внутрішньої національної академічної мобільності, освітньої та наукової грантової діяльності, відповідно до участі нашого університету у багатьох міжнародних грантових програмах та проєктах із міжнародної співпраці у галузі юридичних освіти і науки.

03 грудня 2019

Круглий стіл з антикорупційної проблематики навчального курсу за участі суддів

 

Під час роботи зі студентами обговорили питання правових основ і законодавчих трансформацій в сфері організації та діяльності судової влади, а також органів правопорядку. Лектор акцентував увагу студентів на актуальних завданнях, вирішення яких, відповідно до теорій верховенства права, розподілу публічної влади та її системи стримань і противаг, стало призначенням Конституційного Суду України та загальних судів. Крім того, наголосили на важливості розмежування функціональних напрямів роботи судів від предмету застосування права органами публічної адміністрації, які покликані охороняти право від порушень. А ще – забезпечення призначеної для таких функцій структури відповідних органів та незалежності у професійній діяльності суддів, прокурорів, слідчих; вірного розуміння й правомірної інтерпретації суддями та працівниками органів правопорядку чинних законів тощо.

У контексті проблематики етичних стандартів роботи правника було розкрито нормативні джерела, де моральні норми набули статусу юридично обов’язкових вимог для юристів різних спеціальностей як у сфері практики реалізації права, так і в галузі його онтології, осмислення, теоретичного обґрунтування. Теоретичний матеріал проілюстрували релевантними прикладами з роботи КСУ та юридичного (суддівського, наукового, викладацького та ін.) досвіду лектора, унікальність яких надала змісту занять виключної практичної цінності для якісної підготовки майбутніх юристів.

Крім цього, суддя Конституційного Суду України, д. ю. н., професор  В. В. Городовенко виступив на кафедрі історії і теорії держави та права з доповідями. Йшлося про актуальні питання предмету роботи КСУ, перетворення кримінально-процесуального законодавства та антикорупційної інфраструктури, цільові аудиторії, актуальність та змістовне наповнення курсів з протидії корупції та забезпечення доброчесності.

За наслідками цих виступів та викликаної ними дискусії за участі завідувачки кафедри д.ю.н. Л. Г. Удовики, доцента О. Л. Макаренкова та судді Заводського районного суду м. Запоріжжя, доцента Р. В. Сінельніка визначили теоретико-правові, конституційні, організаційні та кримінально-процесуальні проблемні питання роботи судів і правоохоронних органів, встановлено зміст сучасних антикорупційних трансформацій публічного права в Україні. А також – сформулювали важливі концепти методики імплементації цих знань до навчального курсу «Загальноєвропейська конвергенція правових, економічних та культурологічних основ попередження корупції» Pj611790 в межах напряму «Жан Моне», що наразі реалізується на юридичному факультеті ЗНУ за підтримки Програми ЄС Erasmus+ (EACEA EU).

Зазначені заходи стали традицією, завдяки багаторічній плідній співпраці юридичного факультету ЗНУ з органами судової влади. Вони сприяли утвердженню у свідомості майбутніх дипломованих юристів розуміння високих місії та авторитету Конституційного Суду України та інших судів в Україні.

20 листопада 2019

Брюсельська зустріч координатора проекту юридичного факультету напряму J. Monnet Програми ЄС Erasmus+

18-19 листопада 2019 відбулися організовані Агенцією з освіти, аудіовізуальних засобів і культури ЄС (EACEA EU) зустрічі переможців проєктів напряму J. Monnet Програми ЄС Erasmus+ та керівників Програми (м. Брюссель, Королівство Бельгія). Під час цих заходів юридичний факультет ЗНУ поінформував присутніх про актуальність, цілі, завдання та інші складові проєкту з розробки навчального курсу «Загальноєвропейська конвергенція правових, економічних та культурологічних основ попередження корупції» 611790-EPP-1-2019-1-UA-EPPJMO-MODULE.

Крім цього, керівники Програми деталізували положення інструкції з виконання проекту та звітування про обсяг виконаних робіт. Було акцентовано увагу на важливості висвітлення на сайті Проєкта відомостей про виконані заходи (requirement or visibility), а також – на необхідності використання реквізитів, прапору та інших вихідних даних по проекту у матеріалах, що створюються для тренінгів, конференцій, відеоматеріалів (серед іншого – виступів на телебаченні). А ще – дотримання співрозмірності зображень Програми з емблемами/гербами (лого) університету, юридичного факультету, проекту тощо.

При цьому визначили формально-юридично вірні формулювання, наприклад, “with the support of …” та низки інших (publicity obligation). Обговорили питання розмірів витрат на цілі проекту, фінансових обліку та звітності; належного виконання завдань проекту (substantial relevant outputs & outcomes). впровадження (implementation) та поширення результатів проекту (dissemination activities), що передбачає завантаження матеріалів на призначену для цього е-платформу (Erasmus+ Pj Results) для доступу зацікавлених осіб.

Керівники Програми (S. Gutierrez Jimenez) також звернули увагу присцтніх на заході на випадки припинення фінансування (terminate the grant), у разі порушення артикульованих під час зустрічі та зазначених в інструкціях вимог виконання проекту (зокрема, щодо звітування); залучили учасників заходу до обміну досвідом з виконання координованих ними проектів (з проблем стійкого розвитку, міжкультурного діалогу, міждержавної інтеграції тощо) та окреслення напрямів взаємної співпраці (Lahou Jean-Francois) між університетами Французької Республіки, Італійської Республіки, Королівства Іспанія, Республіки Корея, країн колишнього СРСР та ін.

Координатор Проєкту від ЗНУ Олексій Макаренков також долучився до дискусії щодо викликів та ризиків, зумовлених для верховенства права тенденцією поширення використання цифрових технологій та їхнього програмного забезпечення. Він наголосив на необхідності їхнього збалансування з традиційними формами відтворення, передачі й застосування знань про право з метою забезпечення балансу публічного і приватного інтересів, уникнення перекручення змісту правової інформації та недопущення порушення правопорядку, зокрема, й у формі варіацій під час ведення гібридної війни.

Юридичний факультет ЗНУ висловлює свою щиру вдячність керівникам Програми (F. Willekens, D. Loir, J. M. Pesch Konopka) та Агенції (EACEA EU) за організацію та змістовне ґрунтовне наповнення цих зустрічей, а керівництву університету – за підтримку під час виконання завдань Проєкта.

 

01 листопада 2019 р.

Питання доброчесності на публічній службі обговорено в межах розробки антикорупційного навчального курсу

Завдяки плідним партнерським відносинам Запорізького центру перепідготовки і підвищення кваліфікації кадрів та юридичного факультету Запорізького національного університету учасники навчання – державні службовці регіону мають змогу не лише поглибити знання з питань антикорупційного законодавства, а й стати учасниками тематичних дискусій, фаховим модератором яких є Коломоєць Тетяна Олександрівна, декан юридичного факультету Запорізького національного університету, доктор юридичних наук, професор.

Зокрема, 10 жовтня 2019 року в Центрі в рамках реалізації професійної програми підвищення кваліфікації державних службовців та програми тематичного короткострокового семінару “Запобігання корупції у сфері публічного управління” 30 працівників Головного управління і територіальних управлінь Державної казначейської служби України Запорізької області та 40 працівників відділів державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області під час навчальних занять, спікерами яких були Коломоєць Т.О. та Макаренков О.Л., мали змогу зустрітися з доктором юридичних наук, професором, діючим прокурором штату Південна Кароліна США William J. Watkins, який поділився досвідом антикорупційних проваджень в рамках кримінального процесу. Захід відбувся на виконання підтриманого ЄС проєкта з розробки навчального курсу «Загальноєвропейська конвергенція правових, економічних та культурологічних основ попередження корупції» 611790-EPP-1-2019-1-UA-EPPJMO-MODULE в межах напряму «Жан Моне» (Jean Monnet) Програми ЄС Erasmus+.

 

10 жовтня 2019

Круглий стіл на тему проблематики навчального курсу з вітчизняними та зарубіжними експертами

Уільям Уоткінс (William J. Watkins Jr.) прокурор Офісу Федеральної прокуратури штату Південна Кароліна, США, доктор юридичних наук, в рамках міжнародного співробітництва завітав до Вільнянського районного суду Запорізької області за запрошенням заступника декана з міжнародної роботи, викладача Запорізького національного університету, к.ю.н. Макаренкова Олексія Леонідовича.

Судді Вільнянського районного суду Запорізької області разом з Уільямом Уоткінсом обговорили актуальні питання співпраці прокуратури та суддівської влади, порівняли їх принципи роботи у США та в України. Також учасники зустрічі приділили увагу справам в порядку виконання вироків, зокрема Уільям Уоткінс розповів про те, що він на добровільних засадах проводить лекції із засудженими з метою недопущення у майбутньому їхнього повернення до місць відбування покарання.

Після зустрічі прокурор відвідав судове засідання з розгляду кримінального провадження стосовно обвинуваченого за ч. 3 ст. 185 КК України, головуючий суддя Мануйлова Н. Ю.

Захід відбувся на виконання підтриманого ЄС проєкта з розробки навчального курсу «Загальноєвропейська конвергенція правових, економічних та культурологічних основ попередження корупції» 611790-EPP-1-2019-1-UA-EPPJMO-MODULE в межах напряму «Жан Моне» (Jean Monnet) Програми ЄС Erasmus+.

08 жовтня 2019

Обговорення проблематики навчального курсу з проф. У. Воткінс зі США

Пройшов тижневий курс авторських лекцій і тренінгів д.ю.н., професора, прокурора Вільяма Воткінса (Dr. William J. Watkins ; USA) за темами антикорупційних практик та циклу юридичних наук кримінально-правового блоку. Варто відзначити, що в рамках запланованих заходів студенти та викладачі юридичного факультету візьмуть участь у дискусіях із Вільямом Воткінсом.

Перші заняття були присвячені питанням конституційно-правових основ організації та діяльності органів кримінальної юстиції у США, ролі та практиці застосування положень Білю про права людини (Bill of Rights) 1789 р. на території Південної Кароліни та США, діяльності судів з інтерпретації норм Конституції та її дії у кримінально-правових провадженнях, зокрема у справах про корупцію, заклик до масових безпорядків/заколоту тощо.

Лектор торкнувся історико-правових питань відносно відображення духу права в ідеях Т. Джефферсона, О. Гамільтона та інших державних діячів США кінця XVII I- поч. XIX ст., що стали вихідними засадами конституційного ладу країни – організації органів публічної влади та системи забезпечення прав людини й суспільства. Стадії кримінального процесу у США стали предметом окремої уваги вченого, вивчення змісту та специфіки яких було розпочато впродовж останньої лекції першого дня роботи. Лектор доступно, з щедрим використанням релевантних темі занять прикладів проілюстрував теоретичний матеріал, зокрема з досвіду власної роботи як прокурора. Лекції супроводжувалися онлайн-презентацією, що пришвидшило та спростило сприйняття студентами наданого освітнього матеріалу та допомогло збільшити обмін репліками й питаннями лектора з аудиторією.

Захід відбувся на виконання підтриманого ЄС проєкта з розробки навчального курсу «Загальноєвропейська конвергенція правових, економічних та культурологічних основ попередження корупції» 611790-EPP-1-2019-1-UA-EPPJMO-MODULE в межах напряму «Жан Моне» (Jean Monnet) Програми ЄС Erasmus+.

Варто відзначити, що такі заняття зі студентами та викладачами іноземних лектоорів стали традицією юридичного факультету. Вони спрямовані на підвищення якості та змістовного наповнення освітнього процесу й наукової діяльності на юридичному факультеті ЗНУ, тому сприяють належній реалізації виконуваних на факультеті наукових проектів та суттєвому покращенню фахової підготовки його студентів і викладачі. А ще – розширенню їхнього юридичного світогляду та поглибленню актуальних знань про функціонування кримінально-правових інститутів системи загального права, їхній вплив на відповідні інститути романо-германської правової сім’ї та взаємодію із ними, тенденції їхнього зближення й взаємозбагачення тощо.

 

27 Вересня 2019

Визначення командою стратегії реалізації проекту

Команда проекту визначилась з наступним. Підписання договору та відправлення його поштою до ЄС ; реєстрація проекту у МОНУ ; участь координатора у зборах учасників таких проектів, організованих ЄС ; звітування про хід виконання проекту МОНУ (піврічні та річні) ; розробка навчального матеріалу (наказ університету про формування команди виконання проекту ; програми, силабусу, навчального посібника) ; зображувальні засоби для інформування цільової аудиторії про розробку та апробацію навчального курсу, сертифікати тощо ; створення стрічок анонсування подій та новин про виконання проекту ; напрям роботи з новин на сайтах партнерів (щонайменше 7) ; розробка та наповнення сайту проекту ; проведення навчальних занять за планом проекту ; підготовка та проведення заходів проекту (анонс, новина про виконання, резюме/пропозиції/резолюція ; програма, збірник, реєстр учасників – піб, місце роботи з посадою, телефон, мейл) ; наукові пошуки та змістовне посилення навчального курсу ; вирішення організаційних та управлінських питань виконання проекту в межах Університету (керівництво, бухгалтерія, технічне супроводженя) ; підтримання постійних зв’язків з національним та зовнішнім експертним середовищем ; вироблення концепції наступного проекту в межах напряму Ж. Моне ; контроль знань слухачів курсу (вхідний та вихідний студентів, аспірантів, публічних службовців) ; фото – й відеозйомка наявності анонсу назви проекту, зображень обличь виконавців проекту, їхньої аудиторії та графічних матеріалів курсу ; технічні питання (друку, переносу на підписи і/або печаті та зберігання документів, у тому числі е-файлових документів) ; відповідальний за збирання матеріалу для фінального звіту перед ЄС, підготовку та допомогу у його належному поданні (якісно та завчасно).

 

13 вересня 2019

Проект нового навчального курсу юридичного факультету підтримано ЄС

 

Черговою перемогою юридичного факультету ЗНУ стало рішення профільної агенції з освіти, аудіовізуальних засобів і культури ЄС (EACEA EU) про підтримку його проекту з розробки навчального курсу «Загальноєвропейська конвергенція правових, економічних та культурологічних основ попередження корупції» Erasmus+ Jean Monnet Actions 611790-EPP-1-2019-1-UA-EPPJMO-MODULE в межах напряму «Жан Моне» (Jean Monnet) Програми ЄС Erasmus+. Належна якість проекту була схвально оцінена Агенцією за показниками актуальність, якості дизайну, виконання, команди, впливу та поширення. Виключної значимості зазначеній перемозі у цьогорічному загальноєвропейському конкурсі додають статистичні показники, а саме: вона одна у Запорізькій області і одна з 22-х в Україні (переможців з міст Миколаєва, Тернополя, Луцька, Одеси, Харкова, Києва та Львова). Усього на конкурс було подано 1315 проектів, з яких переможцями стали 285.

Впродовж дворічного строку представниками юридичного факультету спільно із залученими до Проекту фахівцями економічного та іноземної філології факультетів заплановано низку заходів із розробки і впровадження зазначеного вище міждисциплінарного курсу. За словами координатора Проекту доц. юридичного факультету ЗНУ Макаренкова О. Л., змістовно він розгортається через доктринальну, законодавчу і практичну складові формування духовно-культурних, економічних, політичних та інших правових кодів європейської антикорупційної культури, їхнього поєднання з сучасними трансформаціями публічно-правової системи України.

Відповідно до плану заходів Проекту, курс на постійній основі впроваджується для підготовки аспірантів і магістрів усіх юридичних спеціальностей, а також пропонується посадовим особам органів публічної влади, підприємцям та іншим зацікавленим особам для підвищення (поширення) відповідних правових стандартів професійної кваліфікації.   

Юридичний факультет ЗНУ висловлює свою щиру вдячність Агенції (EACEA EU) і керівництву університету за довіру до команди Проекту і підтримку її, а також запрошує усіх бажаючих фахівців долучатися до заходів, спрямованих на реалізацію Проекту.

bottom of page